ФОЛЬКЕР ДИФЕНБАХ, бургомістр громади Хайденрод: « ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ ВАЖЛИВИХ ДЛЯ НАРОДУ РЕФОРМ НЕМАЄ МІСЦЯ ЗАЙВИМ ЕМОЦІЯМ, В ОСНОВІ МАЄ БУТИ ЕКОНОМІЧНЕ ПІДГРУНТЯ»

26.01.2018 | 15:02
Версія для друкуВерсія для друкуВідправити на e-mailВідправити на e-mail
Район: 
Заставнівський район

Голова Заставнівської районної державної адміністрації Юрій Кітар  взяв участь у засіданні «круглого столу» на тему: «Єднання заради майбутнього: соціальна сфера Заставнівщини»,  що проходив за ініціативи Заставнівської районної ради. Для участі в обговоренні  перспективи розвитку соціальної сфери Заставнівського району прибула делегація  з Німеччини, яку очолював Фолькер  Дифенбах – бургомістер громади Хейденрод. Консультант  голови Заставнівської райради з питань співпраці з громадою Хейденрод, уродженець Заставнівщини, який нині проживає у Німеччині,  Ігор Горбаль запевнив що всіляко сприятиме тому, аби співпраця, що зародилася між двома європейськими народами, була вельми успішною.

 До початку засідання присутніх вітали: голова райради Сергій Капіцький, який озвучив мету проведення круглого столу та подальші плани соціального розвитку району та голова райдержадміністрації Юрій Кітар, котрий презентував Заставнівський район, надав економічну характеристику району, поділився здобутками та досягненнями краян у галузях освіти, медицини, культури та розповів про хід реформ у нашому районі.  Голова виконавчої влади району  запросив  німецьких гостей для подальшої  продуктивної взаємопраці.  Учасників  « круглого столу» - заставнівчан цікавило те, як впроваджувалися реформи у Німеччині, які ми тільки–но починаємо. Зокрема мова йшла про децентралізацію влади, створення громад, функціонування закладів медицини та освіти. Освітній галузі приділялося чи не найбільше запитань – відповідей. Але це і не дивно. Адже саме за європейським (німецьким) зразком проходить реформування освітньої галузі.  Фолькер Дифенбах потвердив те, що для того аби громада була успішною потрібно добре обраховувати економічне підґрунтя. Тут зовсім  не потрібні емоції.  Малокомплектні, економічно неспроможні школи у Німеччині жорстко закривалися. Звичайно, були і незадоволені громадяни, які потім  позитивно оцінили таке впровадження  цієї  реформи.   Бургомістер  розповів про те, що Німеччина має чотириступеневу систему освіти: початкова, двоступенева середня освіта та вища освіта. 9-річна шкільна освіта є обов'язковою, загальною та безкоштовною.  Система освіти в Німеччині лише у найважливіших питаннях регулюється державою. Найбільші повноваження у розвитку і регулюванні освіти мають  окремі федеральні землі. Це призводить до розбіжностей та відмінності систем освіти в громадах.

Hauptschule була задумана як школа з практичним підходом і меншою кількістю складних предметів; вона має готувати до ремісничих професій. Рівень викладання там доволі низький. Через свою недосконалість цей вид шкіл вже був відмінений в деяких землях.

Realschuleмає кращу репутацію, більший спектр предметів, ґрунтовнішу підготовку. Закінчення Realschule дає так званий атестат про закінчену середню загальну освіту (mittlere Reife). Перспективи знайти роботу з атестатом Realschule значно кращі; крім того, після закінчення Realschule учні можуть піти до останніх класів ґімназії і  пройти випускні іспити на атестат зрілості, без яких неможливо поступити до вищого навчального закладу.

Gymnasium — найпрестижніший вид середньої освіти. Лише після закінчення гімназії (середній рівень плюс 2-3 класи вищої гімназії, т. з. Gymnasiale Oberstufe) можна поступати в університети та інші вищі навчальні заклади. Гімназія поділяється на середню (з 5/7 до десятого класів) та вищу (можна порівняти з американською High School, класи з 11 по 12 або з 11 по 13).  Інші види вищої та післяшкільної освіти в Німеччині включають вищі спеціальні школи (Fachhochschule), технікуми (Fachschule) та ремісничі школи (Berufsschule). Поширеним є  Ausbildung im Betrieb (часто коротко просто «Ausbildung») — професійне навчання, пов'язане з одночасною щоденною практичною роботою на підприємстві, виробництві. Багато підприємств та фірм набирають так званих «Azubis» (Auszubildende) — учнів на виробництві. Таке практичне навчання триває 3 роки і закінчується набуттям практичної професії. Загалом німецька система освіти складна та розгалужена і є предметом постійних дебатів у пресі та політиці та постійно вдосконалюється. Основне для німецьких учителів – це щоб діти не зазнавали зайвого емоційного навантаження та психологічних стресів.  Німеччина займає четверте місце у світі за підготовкою висококваліфікованих спеціалістів, але в той же час існує потреба в реформі системи освіти, особливо освіти шкільної.

Розвиток та фінансова підтримка закладів культури – одне із болючих питань, яке порушила  підчас засідання «круглого столу»  директор Заставнівської ЦБС Леся Стасюк. « Культурна політика країн Європи (Німеччини в тому числі)  визначається системою законодавчих та фінансових заходів, що координують культурний розвиток у країні в усіх верствах суспільства та в різних сферах культури.  Більша частина культурних закладів (бібліотеки, музичні школи, театральні групи тощо) знаходяться у віданні органів місцевого та регіонального самоврядування, і тільки центральні – під опікою держави.  Основоположною тенденцією культурної політики Німеччини  є принцип децентралізації в організації культурного життя, що продиктований прагненням активізувати діяльність та сприйняття культури всіма групами та прошарками населення. Фінансування забезпечують, у першу чергу, приватні, місцеві та регіональні органи самоврядування» -- сказав Фолькер  Дифенбах – бургомістер громади Хейденрод.

Найбільшої уваги присутні приділили перспективі створення Реабілітаційного центру для дітей – інвалідів та учасників АТО.  Для цього облаштовується приміщення Самушинського НВК, в якому йдуть заняття тільки дошкільної групи. Питання щодо цього вже давно на часі, адже у районі – 195 обмежено – справних дітей ( за словами Юлії Межинської, голови районного Товариства Червоного Хреста). Для них найзручніше отримувати реабілітаційні послуги недалеко від домівки, бо ж до обласного центру і незручно їздити і затратно. Потребують реабілітації і військовослужбовці, котрі брали участь в антитерористичній операції на Донбасі.  Обмінювалися представники обох сторін і досвідом роботи в організації  Червоний  Хрест. Як сказала пані Юлія, нам ще є чому повчитися і до чого прагнути. Після обговорень,  обміну думками і планами на майбутнє, представники громад Хейденрод і Заставнівщини домовилися про подальшу співпрацю.

Фото надані веб-сайтом "Заставна сьогодні".

 

 

  •  
  •  

-