Держпродспоживслужба

ЗБЕРІГАННЯ НАСІННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

ЗБЕРІГАННЯ  НАСІННЯ  СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ  КУЛЬТУР

Збереження якості насіння- є одним із найважливіших завдань, що постають перед сільгосптоваровиробниками. Одним із чинників, що сприяють досягненню добрих врожаїв є дотримання умов зберігання. На зберігання закладають нормально розвинене насіння, здорове, не травмоване, яке вирощено на високому агрофоні та зібране без порушення технології, із вологістю в межах або нижче критичної . Під час розміщення насіння необхідно уникати випадкового змішування -це один із головних законів насінництва. Тому насіння розміщують за сортами, а в рамках сорту – за категоріями, класами посівного стандарту. Не можна розміщувати у сусідніх засіках насіння інших культур, які важко відокремлюються. Засіки не повинні торкатись зовнішніх стінок складу (не менше 50 см), щоб уникнути конде-сації вологи. Насипати засік треба так, щоб він залишався недовантаженим на 15-20 см, це застерігає від потрапляння насіння з одного засіка в інший. З моменту надходження насіння у сховище необхідно вести систематичне спостереження за вологістю і температурою його та повітря, за зміною кольору насіння, запаху, появою осередків самозігрівання і шкідників. Насіннєсховища періодично провітрюють, використовуючи активне вентилювання. Слід пам’ятати, що відносна вологість зовнішнього повітря має бути не вище 60–70%, а температура — нижчою, ніж температура приміщення, бо інакше можлива конденсація вологи на насінні. Зберігання у сухому холодному стані — оптимальне для всіх зон і культур. Переохолодження (нижче мінус 10–15 °C) не припустиме( насіння із підвищеною вологістю може загинути). Навесні не можна допускати швидкого його прогрівання. Щоб насіння прогрівалося поступово, насіннєсховище необхідно провітрювати тільки вночі або в холодні дні. Для підвищення стійкості свіжозібраного насіння необхідно знижувати його воло-гість, очищати від домішок. Зниження вологості досягають сушінням на сонці, а також вентиляцією, перелопачуванням і провітрюванням на зерноочисних машинах. Сушать насіння в потоковій лінії на сушарці. Для кожної культури необхідно дотримувати рекомендований режим сушіння. Дотримання рекомендацій дозволить зберегти високі сортові та посівні якості насіння, що стане запорукою майбутнього врожаю.

Ольга Болембах- головний спеціаліст відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області.

Увага! Мишоподібні гризуни

Відділ прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області інформує: на території Заставнівського району відмічено міграцію мишоподібних шкідників на посівах озимого ріпаку, багаторічних трав з місць резервації (поля після кукурудзи, соняшнику, неорних земель). Ймовірне подальше їх збільшення і на посівах озимих зернових. Мишоподібні гризуни щорічно залишаються небезпечними шкідниками. Вони заселяють великі площі сільськогосподарських угідь і створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур, ріпаків, багаторічних трав, просапних, овочевих культур і плодових насаджень. Тому систематичне обстеження, вчасний захист полів від мишоподібних гризунів забезпечать збереження посівів та урожаю озимих культур. За наявності 3-5 жилих колоній на гектар для боротьби з мишоподібними гризунами застосовують родентициди відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні». Серед хімічних препаратів дозволені до застосування: Антимиша (2-3 пакетики на нору), Бромакем (20-30 гр/5 м² або 2-4 брикети на купі), Капкан-принада №1 (зернова суміш - 1,5-2,5 кг/га, 15 г в нірку, Багіра (1,5-2,5 кг/га), Рат Кіллер Супер, ГП (5-10 кг/га), Шторм (1 брикет на нору) та ін. За наявності 3-5 і більше жилих колоній на 1 га по полю розкладають в жилі нори біологічний препарат зернову принаду Бактоцид (0,2 г - 2,5 кг/га). Смертельна доза для гризунів міститься в 0,3-0,5 г препарату. Загибель настає протягом 7-14 діб, при тому що для зараження здорового гризуна достатньо простого контакту із вже хворим, що призводить до заги-белі всієї колонії мишоподібних. Найбільша ефективність біологічної принади досягається в холодну пору року, коли температура повітря не перевищує +10°С. Виробництвом Бактоциду в області займається відділ біологічного методу боротьби з шкідниками, хворобами рослин та бур´янами ДУ «Чернівецька обласна фітосанітарна лабораторія» (за більш детальною інформацією звертайтесь за тел. 0956624577 Осадчук Сергій Васильович). Захист озимини від мишоподібних продовжують до випадання снігу. Нагадуємо, що при роботі із засобами захисту рослин слід дотримуватися загальноприйнятих Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.00-98 транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві.

Провідний спеціаліст відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків управління фітосанітарної безпеки – державний фітосанітарний інспектор ГУ Держпродспоживслужби в Чернівецькій області Інна Боднар

Хто восени про сад дбає - той гарний врожай має

Хто восени про сад дбає - той гарний врожай має

Догляд за садом восени допоможе врятувати дерева від зимових холодів, зменшити чисельність зимуючих шкідників і хвороб та збільшити врожаї в наступному році. Восени, коли опадає листя, можна оцінити і за потреби зменшити ступінь загрози окремих шкідників на молодих деревах – це в основному попелиці (зелена і сіра), на старших садах - кров’яна попелиця, яка є дуже небезпечною. Під час сезону вегетації боротьба із нею ускладнена через білий ватний наліт, що закриває колонію і не дозволяє інсектициду дістатися до шкідника. Натомість цього року за подовжених теплих умов кров’яна попелиця мігрує з гілок до кореневої шийки де і зимує. У цей момент дерева слід обробити інсектицидами на основі хлорпірифосу (Нурел Д, Пірінекс, Пірінекс Супер) з нормою 1,5 – 2,0 л/га. Особливо ретельно слід змочити штамби дерев. Дані препарати ефективні при температурі 12-15С°. При понижених температурах (6-10С°) слід використати Дантоп - 0,15 кг/га, Актара - 0,5кг/га. інші. Такі обприскування будуть ефективні також проти щитівок, п’ядунів, шовкопрядів, медяниць. При температурі 15-18С° можна обприскати сірковмісними препарати (наприклад Кумулюс – 6 кг/га , Тіовіт Джет - 8 кг/га). Даний обробіток буде ефективний проти борошнистої роси (патоген якої зимує на бруньках) та окремих видів кліща. При наявності захворювань кори та деревини застосувати препарати міді (Косайд – 2,5 кг/га, Купроксат – 5 л/га, Медян Екстра – 2 л/га), та продукти, які трансформуються у карбендазим (Топсин М, Фундазол) у максимальних нормах. Вказані препарати ефективні проти парші та плямистості. Побілкою дерев займаються у жовтні — листопаді. Для цього потрібно вибрати відповідну погоду, вона повинна бути сонячною і сухою. Оновлюють побілку наприкінці лютого на початку березня. Дерева білять за плюсової температури мінімум (+ 4 + 6 С°). Побілка призначена для захисту дерев від сонячних опіків, Для побілки дерев використовують готові розчини садової емульсії, вапняні або готують самі. Весняний запас поживних речовин у бруньках, корі і корінні забезпечується осіннім внесенням добрив. Через 7-10 днів після збирання врожаю, коли на деревах є ще 70-80 % зеленого листя, сад обприскують 0,5- 0,6% розчином комплексних добрив (Роза-соль зелений, Яра зелений, Кристалон зелений) з додаванням мік-родобрив, що містять цинк і бор у рекомендованих нормах. Бажано щоб дані мікродобрива були хелатизовані для кращого засвоєння. Рекомендуємо виконати ряд таких обприскувань з інтервалом 7-10 днів (до 3 –х раз). Усі обприскування передбачають використання значних норм робочого розчину, близько 800- 1000 л/га. Завдяки внесенням макро і мікродобрив покращується підготовка дерев до зими та підвищується їх стійкість до різких знижень температури. Таке внесення ліквідує у плодових дефіцит бору, цинку, фосфору та калію, створить стартові запаси азоту в бруньках і корі навколо них. Ці запаси потрібні для нормального розвитку квіткових і листових бруньок на початку вегетації саду. Після понижених температур радимо обробити розчином залізного купоросу Айрон, зп (сульфат заліза, 53% який знищує 70-80 % сумкоспор збудника парші, борошнистої роси, очищає стовбур і гілки від мохів і лишайників та заодно поповнює запаси заліза. Осінь – найкращий період для вапнування грунтів та внесення органічно – мінеральних субстратів. Хоча в осінній період майже всі культури зібрані, немає масового льоту бджіл, але це не дає право садівникам порушувати регламенти застосування препаратів, а обов’язково дотримуватись санітарних розривів до жилих приміщень та джерел водопостачання: Необхідно користуватися індивідуальними засобами захисту (респіратори, рукавиці тощо).

О.Ахтемійчук,  провідний спеціаліст відділу контролю за обігом ЗЗР управліня фітосанітарної безпеки,  державний інспектор Держпродспоживслужби в Чернівецькій області

Українське насіння зернових культур визнане на європейському ринку

Українське насіння зернових культур визнане на європейському ринку

Відповідно до рішення Європейського Парламенту система сертифікації насіння, яка діє в Україні, отримала визнання країнами ЄС. Таким чином, Україну внесено до переліку країн не членів ЄС, які мають право експорту насіння зернових, таких як овес, ячмінь, рис, жито, пшениця, трітікале, кукурудза та сорго на європейський ринок. Про це пише пресслужба Мінекономіки. Відповідне рішення опубліковано 26 жовтня 2020 року в Офіційному віснику ЄС: Рішення Європейського Парламенту 2020/1544 від 21 жовтня 2020 року про внесення змін до Рішення Ради ЄС 2003/17/ЄС стосовно еквівалентності польового інспектування, що проводиться в Україні, щодо насіння зернових культур та щодо еквівалентності насіння зернових, виробленого в Україні, яке набирає чинності через 20 днів. Нагадаємо, Україна є учасником міжнародних організацій галузі насінництва, зокрема, Насіннєвих схем Організації економічного співробітництва та розвитку (OECР) по зерновим, олійним культурам, кукурудзі, сорго, бурякам. Впровадження в Україні сортової сертифікації насіння за схемами ОЕСР, яка розповсюджується на всі держави-члени цієї організації, та видання єдиних сортових документів на насіння дозволяє нашій країні повноправно брати участь в міжнародній торгівлі насінням.

Підготувала: Ольга Болембах - головний спеціаліст відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області.

Про заборону використання та розповсюдження незареєстрованих генетично модифікованих організмів у відкритих системах

Про заборону використання та розповсюдження незареєстрованих генетично модифікованих організмів у відкритих системах

Існує багато думок «за» і «проти» використання генетично модифікованих організмів. Кожна країна приймає власне рішення, щодо цього питання, та закріплює його на законодавчому рівні. В Україні основним документом, який регулює використання ГМО є Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів». Відповідно до нього основними принципами державної політики в галузі генетично-інженерної діяльності та поводження з ГМО є: o пріоритетність збереження здоров'я людини і охорони навколишнього природного середовища у порівнянні з отриманням економічних переваг від застосування ГМО; o забезпечення заходів щодо дотримання біологічної і генетичної безпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО в господарських цілях; o контроль за ввезенням на митну територію України ГМО та продукції, отриманої з їх використанням, їх реєстрацією та обігом; o загальнодоступність інформації про потенційні ризики від застосування ГМО, які передбачається використовувати у відкритій системі, та заходи щодо дотримання біологічної і генетичної безпеки; o державна підтримка генетично-інженерних досліджень та наукових і практичних розробок у галузі біологічної і генетичної безпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО в господарських цілях. Згідно цих принципів встановлюються обмеження на використання генетично модифікованих організмів на території України. Вимоги, яким повинні відповідати ГМО для використання їх у відкритій системі, наведено у статті 13 Закону. Зокрема: o генетично модифіковані організми, що використовуються у відкритій системі, повинні відповідати вимогам біологічної та генетичної безпеки за умови дотримання передбаченої технології використання; o обов'язковою умовою використання ГМО у відкритій системі є наявність методів і методик їх ідентифікації, розроблених за міжнародними стандартами та затверджених в установленому порядку в Україні. Забороняється вивільнення в навколишнє природне середовище ГМО без оцінки впливу на довкілля та до їх державної реєстрації. До державної реєстрації вивільнення в навколишнє природне середовище ГМО можливе тільки з метою державної апробації (випробовувань). Проведення державної апробації (випробовувань) ГМО у відкритій системі здійснюється виключно на підставі дозволу, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Дозвіл видається одноразово на проведення державної апробації (випробовувань) конкретно визначеного ГМО. Порядок видачі дозволу, проведення державної апробації та внесення відомостей до Державного реєстру ГМО визначено постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі дозволу на проведення державної апробації (випробування) генетично модифікованих організмів у відкритій системі» від 2 квітня 2009 р. N 308 та «Деякі питання проведення апробації (випробування) та реєстрації генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин» від 23 липня 2009 р. N 808. Згідно з постановою від 23 липня 2009 року N808 державну реєстрацію генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин проводить Мінекономіки. Інформація, що міститься у Державному реєстрі генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин у відкритій системі, розміщується на офіційному вебсайті Мінекономіки та регулярно публікується у засобах масової інформації. Слід зазначити, що на даний час на вебсайті Мінекономіки відсутня інформація про внесення сортів до Державного реєстру ГМО. Відповідно, будь-яке промислове виробництво та введення в обіг ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО заборонено і є порушенням законодавства. Державний нагляд (контроль) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності здійснює Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Він здійснюється шляхом проведення планових та позапланових (в тому числі за зверненням фізичної особи (фізичних осіб)) заходів державного нагляду (контролю). Під час заходів державного нагляду (контролю) проводиться перевірка дотримання законодавства як шляхом вивчення документації, так і шляхом відбору проб для визначення наявності генетично модифікованих організмів. Попереджаємо, що порушення законодавства, зокрема: o приховування або перекручення інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров'ю людини чи навколишньому природному середовищу; o недотримання або порушення вимог стандартів, регламентів, санітарних норм і правил використання, транспортування, зберігання, реалізації ГМО; o використання незареєстрованих ГМО або продукції, отриманої з їх використанням (за винятком науково-дослідних цілей); o порушення правил утилізації та знищення ГМО; o інші, передбачені Законом України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» та прийнятими на його основі нормативно-правовими актами, тягнуть за собою цивільну, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Ольга Болембах - головний спеціаліст відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області

В Україні посилиться контроль за порушеннями у сферах насінництва та розсадництва

23 грудня 2020 року, на засіданні Уряду схвалено законопроект, який врегульовує питання відповідальності за правопорушення у сфері насін-ництва, розсадництва, а також у сфері дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин. Також документ визначає повноваження Держпродспоживслужби України у питанні контролю за дотриманням законодавства у визначених сферах. Завдяки цьому законопроекту Держпродспоживслужба зможе посилити контроль за адміністративними правопорушеннями у сфері насінництва і розсадництва. Документ розроблений з метою захисту прав споживачів, виробників та власників прав інтелектуальної власності на сорти рослин. Крім того, законопроект передбачає контроль за незаконним використанням сортів рослин, несанкціоноване використання ГМО в рослинництві та очищення внутрішнього ринку від неякісного, фальсифікованого насіння. Зокрема, проектом Закону України запроваджуються штрафні санкції за порушення заходів біологічної і генетичної безпеки щодо с/г рослин, порушення вимог ведення насінництва та розсадництва та невиконання вимог Держпродспоживслужби, що здійснюють державний нагляд у зазначеній сфері. Також законопроект визначає повноваження Держпродспоживслужби та її посадових осіб, які мають право складати протоколи, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення. Підготувала: Ольга Болембах - головний спеціаліст відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області

До відома суб'єктів господарювання

До відома суб'єктів господарювання

14 січня Кабінетом Міністрів України подано для розгляду Верховною Радою проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про насіння і садивний матеріал”» № 4593. Проєкт Закону розроблено Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за участі галузевих науково-дослідних установ та громадських формувань з метою удосконалення законодавчої бази, яка регламентує діяльність у сфері виробництва садивного матеріалу сільськогосподарських рослин, що розмножуються вегетативним способом (плодові, ягідні, горіхоплідні культури, виноград, хміль). Проблемою, яка потребує розв’язання, стала невідповідність повною мірою норм чинного Закону України «Про насіння і садивний матеріал» вимогам галузі, яка займається розмноженням сільськогосподарських рослин вегетативним способом, оскільки він розроблявся переважно для рослин, які розмножуються генеративним шляхом (зернових культур), без урахування вимог галузей садівництва, виноградарства та хмелярства, які здійснюють вирощування сільськогосподарських рослин, що розмножуються вегетативним способом (плодові, ягідні, горіхоплідні культури, виноград, хміль). Крім того, положення Закону в частині розсадництва не відповідають вимогам директив ЄС, що в значній мірі заважає ефективному веденню виробництва садивного матеріалу плодових, ягідних, горіхоплідних культур, винограду та хмелю і не дозволяє вітчизняному садивному матеріалу багаторічних культур вийти на сучасний рівень за показниками якості та фітосанітарного стану і бути конкурентоспроможним на зовнішніх ринках. При цьому із законодавства пропонується виключити поняття лісові, декоративні рослини, лісонасіннєва база тощо. У проєкті вводиться визначення розсадництво, добазовий садивний матеріал, базовий садивний матеріал, сертифікований садивний матеріал, фітосанітарний статус, вегетативне розмноження, саджанець, сіянець та інші. У проєкті прописано забезпечення ведення Реєстрів суб’єктів насінництва, суб’єктів розсадництва, аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів), Реєстру органів з оцінки відповідності, сертифікатів на насіння, сертифікатів на садивний матеріал, а також забезпечення відкритості та загальнодоступності цих реєстрів. Зразки насіння для селекційних, дослідних робіт мають заводитись в Україні за наявності підтвердження Держпродспоживслужби. У разі, якщо сорт такого насіння не внесений ні в Реєстр сортів України, ні в Перелік сортів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), то таке погодження (підтвердження) Держпродспоживслужба надає. У випадку, якщо сорт внесений у Перелік сортів ОЕСР, то погодження (підтвердження) не надається. На документах передбачається вказування номера та дати видачі сертифіката на садивний матеріал, що підтверджує категорію етапу розмноження (добазовий, базовий, сертифікований, стандартний) та фітосанітарний статус (безвірусний, тестований на віруси) власних маточних насаджень, які використано для розмноження і які визначатимуть відповідну категорію садивного матеріалу та його кількість, зазначену у виробничій програмі. Товарні якості садивного матеріалу засвідчуються відповідним супровідним документом виробника цього садивного матеріалу встановленої форми. Визначення товарних якостей садивного матеріалу здійснюється його виробником. Лабораторний контроль сортових ознак садивного матеріалу проводиться за умови виявлення відхилень від морфологічних ознак сорту, належності, категорії етапу розмноження та фітосанітарного статусу садивного матеріалу здійснюється аудиторами з сертифікації (агрономами-інспекторами) шляхом польового оцінювання, документального підтвердження його походження та лабораторного контролю на предмет відсутності фітопатогенів. У разі виявлення за результатами моніторингу порушень у сфері насінництва та розсадництва орган з оцінки відповідності у десятиденний термін здійснює заходи щодо їх усунення. Ввезення на територію України садивного матеріалу для створення промислових насаджень сортів багаторічних культур, не включених до Реєстру сортів рослин України, здійснюється за умови, якщо вони внесені до реєстрів сортів рослин країн ЄС, Австралії, Канади, США і ввозяться без права розмножування. Садивний матеріал, що ввозиться в Україну для розмножування, повинен мати категорію не нижче «сертифікований». Державна підтримка не здійснюється при використанні суб’єктами господарювання для створення промислових насаджень сортів садивного матеріалу багаторічних культур, не внесених до Реєстру сортів рослин України, та за відсутності проектно-кошторисної документації на їх створення.

Підготувала: Ольга Болембах - головний спеціаліст відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області